Сльоза моя Канівко!
24 січня 1944 року, фашистські загарбники спалили до тла село Канівка. Було знищено 132 будинки, усі колгоспні та господарські приміщення. 80 жителів села Канівка було розстріляно, 54 жителя - вивезено на каторжні роботи до Німеччини.
Сімдесят три роки минуло з того жахливого дня, але ця дата навіки закарбувалася в серцях жителів села. Кожного року вони збираються біля обеліска жертвам спаленого села, щоб запалити свічку пам'яті та низько схилити голови перед односельчанами, які невинно віддали своє життя.
Разом з односельчанами на цьому заході прийняли участь перший заступник міського голови Олександр Васильченко, керуючий відділом «Агрокомпанії - 2004» села Поляни Ярослав Снітинський, староста села Ганна Басистюк, отець Олександр. Своїми спогадами поділився колишній голова села Поляни Йосип Зволінський, який в своєму виступі нагадав односельчанам про цю трагедію.
Пам'ять людська не забуде навік, мук закатованих, попелу крик...
